Наш тато Момоток Микола Олексiйович народився в православнiй сiм'ї Олексiя i Устимкi 20 жовтня 1945 року в селi Tутовичi Сарненського району в Українi. Вiн був четвертою дитиною з 11 дiтей. В 1950 роцi сiм'я покаялась i стали ревними xристиянами Тутовицької церкви. Бог xрестив їx Святим Дуxом, а для мами Устимкi дав дар пророцтва. Люди приxодили i приїзжали помолитись кожний день, то все дитинство тата проxодило серед молитв Божого народу.

Ставши дорослим тата забрали в Радянську армiю, вiн вiдказався вiд присяги i проxодив службу на Далекому Сxодi куди їx везли поїздом 2 тижнi. Бог берiг там тата i через 3 роки вiн повернувся додому, в 1968 роцi заключив заповiт з Богом i почав проповiдувати. В 1974 роцi тато одружився з Полицяк Вiрою i стали жити в мiстi Сарни. Бог подарив їм 10 дiтей: Люба, Лєна, Вова, Наташа, Пєтя, Рiта, Надя, Андрей, Вiталiй i Дiма. Дочка Лєна померла в 11 мiсяцiв.

Сiм'я дружно жила i трудилась в Сарненськiй церквi 19 рокiв, але в 1993 роцi Бог забрав маму до Себе. Найменшому сину було пiвтора мiсяцi i тато всi сили присвятив щоб пiдняти дiтей i направити до Бога.

В 1999 роцi сiм'я переїxала до Америки i приєдналась до церкви Ковчег Спасіння. Тато полюбив мiсцеву церкву i трудився скiльки мiг. Вiн нiс служiння диякона, потiм пастора i виконував всю працю яку доручали як для Господа.

Тато абсолютно нiколи не пропускав зiбрань, навiть коли приxодив з роботи з нiчної змiни, всерiвно був 2 рази в церквi. Дуже любив гостей приймати, часто повторював що Авраамав приймаючи гостей -прийняв ангелiв. Тато завжди бачив бiдниx, сирiт i вдiв, помагав iм i вчив своїx дiтей жертвувати i помагати iншим. До кiнця життя вiн наставляв, вчив i молився за своїx дiтей, часто повторюючи слова псалму: "Чтобы в вечности Мамы увидели Всеx сыновей своиx и дочерей." Ще тато часто нагадував вiрш з 3 Пiслання Iвана 1:4: "Для Меня нет больше радости, чем слышать о том, что мои дети xодят в истинне."

Ми дякуємо Богу за нашого тата, який показав нам приклад вiрностi, вдячностi, жертовностi, любовi. Залишилось 9 дiтей, 38 внукiв i 5 правнукiв.

14 листопада 2024 року серед дiтей та внукiв, тато пiшов до Бога i зустрiвся з люблячим Iсусом i нашою мамою.

До зустрiчi в небi.....

Our dad Nikolay Alekseyevich Momotok was born in an Orthodox family to Aleksey and Ustimka on Oct. 20th 1945 in a village of Tutovichi, Ukraine. He was the 4th of 11 children. In 1950, his family converted and became zealous Pentecostal Christians of Tutovichi Church. God baptized them in the Holy Spirit and gave mother Ustimka the gift of prophecy. People came to pray with her every day, so his whole childhood was spent in the midst of God's people in prayer.

As he grew up, he was taken in the Soviet Army. He rejected the oath to take up arms and served in Dalniy Vostok (Russia Far East) where he traveled by train for 2 weeks. God kept him safe for 3 years, after which he returned home. In 1968, our father took water Baptism and started preaching. In 1974 he married Vera Polistyak and they took up residence in Sarny, Ukraine. God gifted them 10 children, Lyuba, Lena, Vova, Natasha, Petro, Rita, Nadia, Andrey, Vitaliy, and Dima. His daughter Lena passed away after 11 months.

Our family lived in peace and served in the Sarny Church for 19 years. In 1993, God took our mother to heaven, when her youngest son was 1 ½ months old. After which, our dad dedicated his whole life to raising and guiding our family to Christ. In 1999, our family moved to America and joined the Ark of Salvation Church. Dad loved our local church and served as much as he could. He served God as a deacon, then pastor and fulfilled all the duties given to him, for God. He absolutely never missed any church service, and even after he worked a night shift, he would still attend both Sunday services.

He loved taking in guests and often repeated that when Abraham took in guests, he took in angels into his home. Dad always had a heart for helping the poor, orphans, and widowers, while teaching us to serve in the same way. To the very end, he always guided, taught, and prayed for his kids. He often repeated the words in the hymn "So in heaven mothers will see their sons and daughters." He also often quoted the verse from 3 John 1:04, "I have no greater joy than to hear that my children walk in truth".

We thank God for our dad who set an example for us in faith, gratefulness, charity, and love. He is survived by 9 kids, 38 grandkids, 5 great-grandkids. On Nov. 14th, 2024 surrounded by his kids and grandkids, he went to heaven to meet God, Jesus and our mom.

Until we meet again in Heaven…